Пасхальне послання Високопреосвященнішого Митрополита Ніжинського і Прилуцького Климента 2021 р.

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННІШОГО КЛИМЕНТА, МИТРОПОЛИТА НІЖИНСЬКОГО І ПРИЛУЦЬКОГО, ВСЕЧЕСНИМ ПАСТИРЯМ, ДИЯКОНСТВУ, ЧЕРНЕЦТВУ І ВСІМ ВІРНИМ ЧАДАМ НІЖИНСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

«Приидите вси вернии, поклонимся святому Христовому Воскресению: се бо прииде Крестом радость всему миру…»

Возлюблені у Христі пастирі, диякони, монахи та монахині і всі вірні чада Ніжинської єпархії!

Всіх нас Господь сподобив знову вітати один одного двома самими радісними словами: «Христос Воскрес!» Всі ми ще раз долучились до величного Пасхального торжества, яке дарує духовну радість тим, хто вірує, що воістину Христос Воскрес! Всі ми удостоєні Богом тут, на землі, радіти з небесами, споглядаючи на відкриті врата церковного вівтаря, немов би в духовний простір Царства Небесного якому немає кінця. І відтепер немає значення, які проблеми і турботи оточують нас. Віднині значення має лише наша віра у Христове Воскресіння (див. Ін. 2:22), бо вона сподобляє людину радості безмежної і досконалої; радості святої, яка не має нічого спільного з усіма земними насолодами; радості такої невимовної, що за словами святого апостола Павла: «Не бачило того око і вухо не чуло, і на серце людині не приходило те, що Бог приготував тим, хто любить Його» (1Кор. 2:9).

Людині притаманно втікати від того, що наводить сум, та шукати те, що дає радість. У пошуках радості людина проводить все життя. Якщо запитати пересічних перехожих, що для них означає найбільшу радість, то переважно вони скажуть: щоб були здорові вони та їх близькі. Однак здоров’я, тілесна краса та фізична сила – це те, що плине з літами у небуття, адже, як справедливо стверджує пророк Давид, людське життя сягає межі сімдесяти літ, і хіба якщо хто в силах, то вісьмидесяти літ, сповнених трудів та хвороб (Пс. 89:10). Багато хто думає, що знання і наполеглива праця допоможуть йому заробити матеріальні блага, яких буде досить, щоб жити в радості. Та до таких людей Господь промовляє зі сторінок Євангелія словами: «Безумний! Цієї ночі душу твою візьмуть від тебе. Кому ж залишиться те, що ти назбирав?» (Як. 12:20). І тоді приходить розуміння, що земне багатство не потрібне людині в могилі. Дехто вважає за радість пірнути в море гріховних розваг та задоволень, однак всі ці спокуси мають гіркий присмак страждань. І ніхто не усвідомлює, що потерпають від таких задоволень не лише самі ці люди, але й їх найближчі рідні.

І лише Господь Іісус Христос всім людям дає радість, «яку ніхто не зможе відняти від вас» (Ін. 16:22), бо вона розпочалась у світлоносну ніч Христового Воскресіння, проте не завершиться ніколи. Адже ця радість настала завдяки знищенню споконвічного джерела смутку, яким була смерть. «Смерти празднуем умерщвление, адово разрушение, иного жития начало», співає нині церковний хор. Пасхальною радістю християни радіють і коли навкруги затишно, і коли нас оточує небезпека. Пригадаймо таких шанованих у народі святих, як свята великомучениця Варвара, святі мученики Георгій і Димитрій, мучениці Анастасія, Ірина, Татіана та багато інших святих, імена котрих мають честь носити багато хто з нас. Всі вони зазнали невимовних страждань аж до мученицької смерті. Однак в їх житії надзвичайним є те, що мучителі нічим не могли засмутити цих святих угодників, які навіть вмирали від тортур з радістю. Щоб зрозуміти цей стан душі, слід знову пригадати слова святого апостола Павла: «Для мене життя, це Христос, і смерть, це надбання» (Флп. 1:21). Саме Іісус Христос наділяє істинним сенсом як наше життя, так і смерть. Своїм Божественним життям та Божественною смертю Він показав нам, що смерть — це не кінець. Земна смерть — це мить між завершенням нашого тимчасового земного буття і початком буття вічного. Тож і земне життя — це той період, коли нам слід турбуватись про життя небесне.

Нерідко можна побачити людей, які планують все у своєму житті. Буває, що ми плануємо щось на завтра чи на тиждень наперед; буває, що ми часто створюємо плани на місяць чи на рік. Також часто чуємо, як люди ще замолоду планують своє життя на пенсії у глибокій старості. Однак Пасха Христова нас вчить тому, що слід більше турбуватись не про те, що має бути за тиждень, місяць чи рік, а про те, що буде вічно. Тоді наше земне життя набуває свого справжнього сенсу. В іншому випадку, опинитись перед вічністю неготовим – це не зрозуміти головного і безглуздо прожити роки свого земного життя.

Що означає жити правильно? Як нам перебувати у вічній пасхальній радості і не опинитись натомість у вічному пекельному стражданні? На це принципове питання відповідають нам слова всім відомого пасхального гімну: «Воскресение Христово видевше,… Приидите всі вернии, поклонимся святому Христовому Воскресению: се бо прииде Крестом радость всему миру…». Як бачимо, радість у Христі зовсім не така, як звикли більшість людей. Ця радість приходить не від задоволень, не від насолод, не від отримання наших забаганок. Ця радість, як чуємо нині: «прийшла Хрестом»… Вічна радість відкрилась нам через смиренне несіння Хреста нашим Господом аж до Голгофи. І це Божественне хрестоносіння довело, що Голгофою Євангеліє не завершилось. Після Хреста настало світлоносне Воскресіння. І в цьому Воскресінні не просто долаються обмеження смерті, в Ньому життя більше ніколи не завершується.

Возлюблені у Христі брати та сестри! Господь нам судив жити у час, сповнений турбот і страхів. Проте, він не залишив нас безпорадними у цьому бурхливому морі. Як колись мироносицям, які побачили Його воскреслим, Він і нам сьогодні про-мовляє: «Радійте!» (Мф. 28.9). Радійте, бо нині торжество вічності; радійте, бо все сумне — тимчасове і минеться; радійте, бо навіть найбільший ворог — смерть вже, як беззубий хижак, може налякати хіба що маловірних людей, але не нас з вами, котрі «Воскресение Христово видевше», поклоняємося Святому Господу Іісусу, і Святим Хрестом Його хвалимося, і Божественною смертю Його від тягарів гріха і своєї смерті визволяємося. Амінь!

Воістину Воскресе Христос!

З побажанням Божого благословення,

+Климент,

Митрополит Ніжинський і Прилуцький

Пасха Христова, 2021 рік. місто Ніжин