РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННІШОГО КЛИМЕНТА МИТРОПОЛИТА НІЖИНСЬКОГО І ПРИЛУЦЬКОГО ВСЕЧЕСНИМ ПАСТИРЯМ, ДИЯКОНСТВУ, ЧЕРНЕЦТВУ І ВСІМ ВІРНИМ ЧАДАМ НІЖИНСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

І раптом з’явилося з Ангелом чисельне воїнство небесне, яке славило Бога та співало: «Слава у вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління»

Євангеліє від Луки, 2 глава, 13-14 вірші

Возлюблені у Христі пастирі, диякони,
монахи та монахині та всі вірні
чада Ніжинської єпархії!

Незважаючи на всі негаразди, на весь біль і страждання сьогодення, я сповіщаю Вам євангельську радість про новонародженого Спасителя світу – Господа нашого Іісуса Христа!

Щороку знову і знову приходить це свято. Немов віфлеємська зірка, що освітила нічну темряву, Різдво по плоті нашого Бога і пришестя Його в цей світ дає людям радість навіть тоді, коли все навкруги затягнуте мороком смутку і відчаю. Бо справжня радість лише там, де в нашому житті проявляється присутність Бога. Чи то в палаці, чи у квартирі, чи в маленькій стаєнці, чи в холодному підвалі, чи під обстрілами в окопі, чи будь-де, де в душі людини відчувається присутність Божа, завжди там радість і надія витісняють страх і скорботу, бо світло завжди витісняє темряву.  Через віки немов би особисто до кожного з нас лунають євангельські слова Спасителя: «Засмучені ви тепер, але Я побачу вас знову, і радістю наповняться серця ваші, і цієї радості вашої вже ніхто не відніме від вас» (Ін. 16, 22). Свято Різдва –  це свято саме такої радісної зустрічі Бога і людини, затьмарити яку вже ніколи ніщо не зможе.

В Євангелії від Луки ми чуємо відому всім розповідь про те, як у полі поблизу Віфлеєма прості пастушки побачили Ангела, котрий сповістив їм про народження Спасителя. Так несподівано і незвично світ дізнався про Боже Різдво. Однак, на цьому дива не закінчилися. Євангеліст розповідає: «І раптом з’явилося з Ангелом численне воїнство небесне, яке славило Бога та співало: «Слава у вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління»» (Лк. 2, 13-14). Цей ангельський гімн став символом різдвяних свят. Можемо лише уявляти, як ці прості слова звучали з вуст ангелів. Мабуть, жоден людський хор не міг би порівнятися з тією красою ангелонебесного співу. Тож зосередимося на тому, чому навчають нас ангели в ніч Різдва Христового.

Розпочинається цей гімн Славленням Бога у вишніх, тобто у небесному, ангельському світі. Розпочинається не з прохань, не з розповідей про біди і потреби, а з прославлення Бога! Тож, найперша справа і нас, людей, якщо хочемо уподібнюватися ангелам – це воздавати славу Богу! Нікого і ніщо не можна прославляти раніше, аніж наші вуста і серце прославлять Бога. Споконвічне прагнення людини до слави є давнім проявом боротьби диявола з Богом. Адже ця боротьба завжди відбувалася не лише за людину, але і через людину. Ще в Едемському саду змій спокушав Єву біля дерева пізнання добра і зла, сіючи в її серці сумніви у тому, що Бог є правда і істина, що лише у Ньому можемо знайти відповідь на фундаментальне питання про розрізнення добра і зла. Адам і Єва тоді засумнівались, тобто допустили думку, що в чомусь вони розбираються краще за Бога. Внаслідок такого сумніву сталася трагедія гріхопадіння, плоди якої і до нині спокутують усі нащадки Адама. А відповідь мала бути лише одна – Богу за все слава! Нікому і нічому іншому, а лише Богу, бо так навчають нас ангели. А сам Бог показав Свою славу не у пафосній величі, не на троні, не в короні і дорогих одежах. Божа слава проявилася в його смиренному пришесті у світ у маленькій віфлеємській печері. Ця слава смиренного Різдва Христового стала прообразом Його слави під час такої ж смиренної смерті на хресті. Тому і нас Бог навчає уподібнюватися Його смиренню. Він каже: «Хто хоче бути більшим поміж вами, нехай буде вам слугою, і хто хоче бути першим поміж вами, нехай буде всім раб» (Мф. 20, 26). Христос не просто це каже нам, Він Сам показує цю таємницю Своєї смиренної слави, оспіваної ангелами.

Друга частина різдвяного гімну сповіщає людству, що Бог приніс на землю мир. І тут багато хто запитає: «А де ж цей мир?» Історики кажуть, що на планеті Земля не лише тепер, а і за весь період історії людства не було навіть хвилини, коли б десь не відбувалися військові дії. То про що ж тоді співали ангели? Зрозуміти Божий мир, якій зійшов на землю, можна лише так само, як і парадокс Божественного смирення. Війна, яку завершив Христос, принісши на землю мир, розпочалася дуже давно. Коли диявол у образі змія спокусив людей, то Бог прокляв його такими словами: «І ворожнечу покладу поміж тобою і поміж жоною, і поміж сім’ям твоїм і сім’ям її» (Бут. 3, 14). Святі отці навчають нас, що сім’ям Жони є Господь Іісус Христос. Диявол споконвіку провадить війну проти Бога. Він воює не безпосередньо, а через нас з вами. Його зброя – це гріх, тобто відступлення від волі Божої, дії наперекір Божественним заповідям. Цей гріх вчиняємо ми з вами. Диявол нам лише його підказує. І тому, можливо, не завжди розуміючи це саме так, ми стаємо ворогами Богу, вчиняючи те, що противно Йому. Згрішивши раз – люди втратили Рай. А продовжуючи грішити, вони втратили спроможність жити інакше – стали рабами гріха, бо «кожен, хто вчиняє гріх, є рабом гріха» (Ін. 8, 34). У духовному сенсі така ситуація схожа на тупик. Воювати з Богом – це ж повне безглуздя. І Бог Сам пропонує мир тим, хто безнадійно і жалюгідно не полишає спроб гріхом покуситися на Божественну всемогутність. Апостол Павел пояснює це так: «Бог у Христі примирив із Собою світ, не зваживши на провини людей» (2 Кор. 5, 19). Бог посилає на землю Сина Свого Єдинородного, Який взяв на Себе людську природу, і зцілив її від гріха Своїми стражданнями, смертю і воскресінням. А раз гріх перестав бути нашим вироком, то тепер у нашій силі відкинути і владу диявола, та не ворогувати з Богом. Спаситель, як і завжди, діє першим. Він перемагає силу гріха, Він посилає нам Свій мир. Про це в ніч Христового Різдва з небес землі сповістили ангельські хори.

Євангельська історія показала – нажаль, не всім на землі був потрібен мир з Богом. Першим постав проти Бога нечестивий Ірод, який намагався убити Богомладенця Христа. Ті ж наміри у своїх серцях плекали фарисеї, старійшини іудейські, яким лише дивом не вдалося скинути Спасителя з гори (див. Лк. 4, 16-30). А наприкінці Євангелія ми бачимо, що мир з Богом практично нікому і не потрібний був, окрім кількох учнів Христа. Бо коли навіть язичник Пілат промовив, що не повинний у смерті Праведника Цього, Євангеліст підкреслює – «увесь народ сказав: «Кров Його на нас і на дітях наших»» (Мф. 27, 25). Уявіть собі – увесь (!) народ. Нікому не потрібно було те, що приніс на землю Христос.

Але послухаймо третю частину ангельського різдвяного гімну – в людях благовоління! Про людей, таких грішних і лукавих, все одно є у Бога Своя воля – блага, приємна і досконала (Рим. 2, 2). Бог піклується про нас з вами попри весь драматизм ставлення людини до свого Творця у попередні віхи історії. І сьогодні вже не має значення, що відбувалося колись. Сьогодні значення має лише наша сучасна відповідь Богу на Його мир, котрий він посилає у Христі. Сьогодні кожен з нас має можливість впустити Христа у своє життя, подібно до того, як Його впустила в себе Віфлеємська печера. Щоб прийняти Христа, слід прославити Його від усього серця, подібно до того, як прославляється Він у вишніх.

Ми живемо в таких умовах, коли просто нема куди ще витрачати час. Війна накрила чорною хмарою нашу Батьківщину. А Бог є джерелом миру. Відкриймо своє життя для Христа, проженімо з нашого повсякдення гріх, натомість, наповнимо його виконанням Божественних заповідей. У цьому і полягатиме наша перемога, що перемогла світ (1 Ін. 5, 4). Бо зло там, де залишилося ще місце, куди не впустили Бога. Возлюбимо молитву у храмі і молитву вдома, бо знаймо, що великий гріх полишати без молитви наших воїнів, лікарів, усіх, хто поранений чи залишився без помешкання, всіх, хто страждає від жахіття війни на всіх теренах нашої Батьківщини, а також і в еміграції. Віримо словам ангелів – Господь благоволить про нас. Прославимо Його за це і приймімо Його святе благовоління. Тоді Сам Бог миру да освятить вас у всій повноті (1 Сол. 5, 23), прожене з нашого життя морок війни і відродить український народ для прославлення Його святого Імені Отця і Сина і Святого Духа. Амінь!

Христос народився – славимо Його! 

+Климент 

Митрополит Ніжинський і Прилуцький

Різдво Христове, 2022/2023 р.

м. Ніжин