РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННІШОГО КЛИМЕНТА, МИТРОПОЛИТА НІЖИНСЬКОГО І ПРИЛУЦЬКОГО, ВСЕЧЕСНИМ ПАСТИРЯМ, ДИЯКОНСТВУ, ЧЕРНЕЦТВУ І ВСІМ ВІРНИМ ЧАДАМ НІЖИНСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ.

І ось зірка, яку бачили вони на Сході, йшла перед ними, і прийшла та зупинилась над місцем, де було Немовля. Побачивши зірку, вони надзвичайно зраділи. І, ввійшовши до дому, знайшли там Немовля з Марією, Матір’ю Його. І вони впали до землі, й вклонились Йому.
Євангеліє від Матфія, 2 глава, 9-11 вірші

Возлюблені у Христі пастирі, диякони, монахи та монахині та всі вірні чада Ніжинської єпархії!

Слава у вишніх Богу! Краще ніж співали Ангели, ми, грішні люди, не знайдемо слів, які б більше відповідали величі сьогоднішнього свята. Різдво нашого Господа і Спасителя Іісуса Христа надихає радістю і старих і малих. Зазвичай, цього дня заведено дарувати один одному дарунки. Але хіба зрівняються наші дарунки з тим, Що нам подарував Господь? Він подарував нам Самого Себе. Він зійшов з небес, щоб завжди бути поруч з нами, щоб не лишати нас без Свого Божественного захисту, щоб звеселяти наші душі радістю, яку ніхто не зможе відняти від нас (Євангеліє від Іоанна, 16:22).

В Євангелії є ретельна розповідь про всі події, що супроводжували Христове Різдво. Відомо, що одними з перших вклонитись новонародженому Богомладенцю прийшли волхви зі Сходу. Тоді, майже 2000 років тому, на Землі, як і тепер, жили мільярди самих різних людей. Саме місто Віфлеєм, де звершилося Різдво, також було наповнене жителями та мандрівниками, що зібрались для перепису населення за наказом кесаря. І уявіть собі, що серед цих мільярдів людей, які були далеко і близько від Віфлеєма, лише три волхви з якихось східних країн опинилися біля Спасителя в ніч Його святого Різдва. Євангеліє пояснює нам, чому волхви удостоїлись такої честі – бо вони побачили на небі зірку. Оскільки волхви вираховували небесні світила, то ця зірка стала для них знаком народження Месії.

Справедливо запитати: «Чому ж лише три волхви побачили цю зірку?». Адже, якщо на небі сяє зоря, то вона стає видимою для всіх, хто під небом. Святитель Іоанн Златоуст каже, що ця зірка була не звичним небесним світилом, а неймовірною Божественною силою, яка попри всі закони природи вела східних мудреців до Бога. На небі сяють безліч світил; вони освічують людям шлях навіть серед темряви ночі. Але Різдвяна Зоря мала інше покликання – вона вказала людству шлях до Христа.

Дорогі браття та сестри! Насмілюсь сказати, що з плином часу, насправді, нічого не змінилося. Різдвяна Зоря сяє своїм благодатним промінням й сьогодні, не менш, ніж у попередні часи. Вона сяє і вдень і вночі. Вона сяє на всіх континентах, вона сяє для всіх, без виключення, людей. Одне – але! Як в Різдвяну ніч, так і тепер, не так вже й багато людей спромоглися розгледіти її, цю особливу Божественну силу, яка вказує шлях до Бога.

Мабуть, багато хто знає, що звичайні зорі погано видно в місті. Вони яскравіше сяють в селах, над полями, лісами. Причина в тому, що в містах дуже багато штучних джерел світла, ліхтарів, вітрин, реклами, які забивають собою світло від небесних світил. Саме тому, щоб насолодитись красою зоряного неба, слід піти туди, де нема іншого світла крім того, яке світить з неба.

Щось подібне відбувається і з Різдвяною зорею. Вона завжди вказує нам дорогу до храму, дорогу до Бога. Але сьогодні цю дорогу так мало ми бачимо у своїй повсякденності. Тому, що у світі нашу увагу відволікають безліч інших речей, котрі вказують інші дороги, але, на жаль, не ті, які ведуть до Христа. З якою наснагою сучасна людина прикута до екранів телевізорів, комп’ютерів, телефонів! Чи не тому ми так мало молимося, що розсіюємо свій час на перегляд нескінчених телевізійних шоу? Суспільство наше знаходиться в полоні таких само, як шоу, нескінчених суперечок про політику. Від тих суперечок, як бачимо, і досі не народилася істина. Водночас, вони сіють злобу, ненависть, образи. Звичним стало шукати ворога у своєму ближньому. А преподобний Силуан Афонський говорить кожному з нас: «Хто не любить своїх ворогів, той не пізнав Бога». Адже Сам Бог помер не за друзів, а за тих, хто Його розпинав.

Тож, відповідь проста – щоб побачити шлях до Бога, який вказує Різдвяна Зоря, треба у своєму житті уникати того, що заглушає її благодатне світло. Треба не слухати нічого з того, що заважає любити ближнього, прощати ближнього, смирятись перед ближнім. Так робив Сам Христос, і для нас у цьому житті немає іншої дороги, ніж та, що була прокладена Ним Самим.

Слід уникати всього того, що краде від нас той час, який ми маємо присвятити Богу. Адже земне життя не тривале. І настане мить, коли нам дуже схочеться хоч щось докласти до своєї души, але часу вже не буде. І гірко буде усвідомлювати, що час цей був безглуздо витрачений сидячи перед телевізором.

Ніде так у всій повноті людина не відчуває близькості Бога, як у Церкві. Тож, слід прибрати зі свого життя всі перепони, котрі перегороджують нам дорогу до храму. У когось це лінощі, в інших, навпаки – безліч турбот. Не бійтеся наводити такий порядок у своєму житті, бо як сказав Блаженний Августин, якщо у нашому житті Бог буде на першому місці, то все інше буде в ньому на своїх місцях.

Улюблені у Господі вірні чада нашої Богом береженої Ніжинської єпархії! Ще і ще раз вітаю кожного з Вас із Різдвяною радістю! Зичу всім нам благодатного миру, духовної радості, тілесної кріпості для звершення добрих справ у славу Божу! Нехай сяйво Різдвяної Зірки ніколи не загасне в наших серцях. А разом з тим щиро помолімося нині, щоб воно розвіяло темряву гріховної ночі та принесло радість в кожну родину, в кожне місто та село, для всієї нашої Батьківщини та нашого народу.

З побажанням Божого благословення,

+Климент,

Митрополит Ніжинський і Прилуцький

Різдво Христове, 2019/2020 рік.

місто Ніжин