Різдвяне послання Високопреосвященнішого Архієпископа Ніжинського і Прилуцького Климента 2018 р.

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННІШОГО КЛИМЕНТА, АРХІЄПИСКОПА НІЖИНСЬКОГО І ПРИЛУЦЬКОГО, ВСЕЧЕСНИМ ПАСТИРЯМ, ДИЯКОНСТВУ, ЧЕРНЕЦТВУ І ВСІМ ВІРНИМ ЧАДАМ НІЖИНСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ.

«Велия есть благочестия тайна: Бог явися во плоти»
(1Тим. З, 16)

Возлюблені у Христі пастирі, диякони, монахи та монахині і всі вірні чада Ніжинської єпархії!

У ці святкові дні всі ми подумки линемо до убогого Віфлеємського вертепу, де майже дві тисячі років тому звершилася велика таємниця пришестя у світ нашого Господа і Спасителя Іісуса Христа. Завдяки Святому Євангелію, завдяки православному богослужінню і народним коляд­кам ми маємо можливість не лише пригадати цю подію, але і відчути всю її атмосферу. Наші храми і домівки святково прикрашені, а церковні хори урочисто співають різдвяний гімн: «Рождество Твоє, Христе Боже наш, возсия мірови свет разума…». Однак, коли народився Господь Іісус Христос, все навкруги Нього було позбавлене земної урочистості. Навпаки, Різдво Христове відбулося у скромному і вбогому приміщенні, яке було гідним не Бога, і навіть не людини, а безмовних свійських тварин. Своїм народжен­ням у вертепі Спаситель навчає нас подібній скромності. Якби Він міг тоді, то розповів би про це оточуючим. Але Іісус приходить у світ Немовлям, Яке ще не вміє говорити. Саме тому Різдво Христове і без слів є проповіддю скромності та смирення. Ми живемо у час, коли в суспільстві відбувається неперервна боротьба за першість, за владу, за матеріальні блага. Але як безмежно далекі ці прагнен­ня сучасної людини від того, чого насправді вчить нас Господь! Різдво Христове навчає, що ознакою християнина є христоподібне смирення. Воно стане найціннішою нашою жертвою для Господа, Який зі сторінок Псалтирі промов­ляє: «Жертва Богу, дух сокрушен; сердце сокрушеино и смиренно Бог не уничижит» (Пс. 50, 19) А навіть у Раю, як вчить преподобний Силуан Афонський, лише смирення даватиме праведникам істинне блаженство. Адже на Небі святі щасливі від того, що бачать інших у більшій славі, ніж вони самі.

Сучасний світ не розуміє смирення. Він пропагує протилежні цінності. Світ глузує зі смиренних людей, вважаючи цю рису проявом слабкості. Однак, зовсім інакше дивиться на смирення Євангеліє. Смиренне Немовля на ймення Іісус – це Предвічний Бог, Творець неба і землі, оспівуваний нами у Символі віри. Саме тому в день Різдва Христового ми читаємо слова святого апостола Павла: «велика благо­честя тайна: Бог явився у плоті» (1Тим. 3,16). Цей самий Вседержитель і Творець світу смиренно схиляється перед волею Небесного Отця. І апостол знову говорить нам про Іісуса Христа, що Він «смирив Себе, бувши покірним навіть до смерті, і смерті хресної» (Флп. 2, 8). Мало хто з нас зрозумів би сенс такого смирення, якби апостол не довершив свої слова наступним: «Тому Бог і звеличив Його і дав Йому їм’я вище над усяке ім‘я, щоб перед Іменем Іісуса схилилося всяке коліно небесних, і земних, і тих, що під землею» (Флп. 2, 9-10). І Різдво, і все смиренне життя Спасителя, і Розп’ят­тя, і Його Триденне Воскресіння доводять нам, що смирен­ня – це не поразка. Той, хто смиряється, отримує справжню перемогу, над пеклом та усім злом, яке від нього відходить. Ніхто ніколи не переможе пекло силою. Але Христос переміг його Своїм невимовним смиренням.

Возлюблені у Христі отці, браття й сестри! Історія Різ­два Христового – це не лише розповідь про давно минулі події. Різдво має стати для нас відповіддю на питання: чи правильно ми живемо? Воно навчає нас – по-справжньому великою і славною може бути лише смиренна людина. Якщо ж христоподібне смирення є окрасою християнської душі, то ніщо так її не спотворює, як гордість і пихатість. Істинну цінність мають лише ті наші вчинки, які звершуються зі смиренням, а не з горделивою самовпевненістю. «Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать» (1Петр. 5, 5),  говорить нам святий апостол Петро. Тож, серед тих, хто ходить до православного храму, не може бути суперечок, заздрощів, сварок. Православний христия­нин – це той, хто смиряється перед волею Божою, смиряється перед ближніми, перед батьками, перед духовними наставниками, смиряється перед усім, чим випробовуєть­ся наша віра. Так жив Христос. І Своїм життям від самого Різдва до Голгофи Він навчає жити і кожного з нас. Лише таке життя дає людині мир і душевний спокій. Це те, чого так не вистачає сучасному суспільству.

Мир у наших душах настає лише тоді, коли ми смиряємося перед Промислом Божим. Мир у наших сім’ях па­нує лише коли ми смиренно сприймаємо один одного більшими за себе. Мир у суспільстві нашому, а разом з ним і щира мрія кожного громадянина нашої земної Батьківщини про припинення війни та ворожнечі прийде лише тоді, коли народ наш осягне велику тайну смиренного Різдва нашого Господа і Спасителя.

І я, зі смиренням приймаючи визначений Священним Синодом Української Православної Церкви послух бути мені архієреєм Ніжинської єпархії, уклінно прошу всіх вас, возлюблені у Христі всечесні пастирі, диякони, монахи та монахині, а разом з ними і боголюбиві миряни, піднести про мене свої молитви, щоб служіння моє на цій древній землі слугувало утвердженню Православної Віри та спасінню кожного з нас. Цього всім серцем прагнув мій попередник – блаженної пам’яті Високопреосвященніший Митрополит Іриней. Заради цього й народився у Віфлеємському вертепі Господь наш Іісус Христос. Амінь!

Христос рождається – славимо Його!

З побажанням Божого благословення,

+Климент
Архієпископ Ніжинський і Прилуцький

Різдво Христове, 2017/2018 р.
м. Ніжин